Випускний вечір
В той випускний день якось особливо співали пташки, сонце, спокійне та мирне, не поспішаючи, сідало за обрій, небо було чистим та безмежним. Той пам’ятний весняний вечір ніби пророкує вам, тим, хто вступає в доросле життя, ясну та спокійну долю, чистий та безмежний шлях.
 Ну от і все. Уже перегорнули
Підручників останні сторінки,
Й на випускних екзаменах відчули,
Що плине час скоріше від ріки.
Здавався недосяжним горизонт,
А світ – казковим! За шкільним порогом.
Кожному із присутніх в залі надавалося слово для привітання наших дорогих випускників, це Синиці Галині Василівні, директору школи, класному керівнику, Лахманюк Богдані Олегівні, батькові випускниці отцю Василю, отцю Івану, а також і самі випускники з радістю подякували всім своїм вчителям за те, що вони зуміли пройти з ними такий великий шлях і дати їм великі знання. 
А найперші слова хотілося присвяти тим, хто прагнув дати вам, любі випускники, міцні знання, виховати порядними та чесними людьми, хто любив вас і поважав, підтримував та оберігав. Благословенна ж вчительська щедрість! Все від неї, від щедрості думок, сердець і рук! Це ваші перші вчителі Атаманчук Світлана Романівна та Лібрик Марія Федорівна.
 Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося. Одного вересневого ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Вас зустріла усміхнена та красива перша вчителька.
Це вона взяла ваші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї, добру і лагідну, дивилися ви з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне її слово, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож яким великим, щедрим, добрим і чуйним має бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з вас. Пам’ятайте їх завжди. 
Не забувайте, що навчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї школи, котра дала вам путівку у життя.
Щасливої дороги, дорогі випускники!
|
